Формування соціальної компетенції учня на уроках біології та в позаурочний час
З чого розпочати? Як сформувати особистість, яка була б гідна носити
звання українця? Мій обов’язок як учителя біології – викликати глибокий та
стійкий інтерес до предмета, а значить і до науки. Створити можливість
отримувати нові враження, бачити красу навколишнього світу, проявляти
милосердя, співчуття до всього живого, виховувати готовність прийти на
допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.
Особливості часу вимагають формування молодої, високоосвіченої, творчої,
суспільно – активної людини, яка вміє критично мислити, володіє
комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації,
конкурентноспроможна, яка не тільки багато знає, а і використовує свої знання,
яка розробляє нові ідеї. У сучасних умовах школа виступає провідним чинником
залучення молоді до національної культури і традицій. Саме у школі
прищеплюється повага до свого народу, його історії та культури, закладаються
основи цілісного внутрішнього світу особистості, її національної самосвідомості,
світогляду.
Шкільні предмети – біологія, природознавство, дозволяють достатньо повно
використовувати такі елементи національної культури, як народні перекази,
легенди, загадки пісні і думи, прислів’я, приказки та прикмети. Доповнення
шкільних підручників з цих предметів елементами народної мудрості сприятиме
формуванню позитивних якостей школярів, збагатить фактичний матеріал
цікавими повідомленнями, зробить уроки доступнішими, змістовнішими та
емоційнішими.
. Кожна дитина - це окремий нерозгаданий світ, це своєрідний світ думок,
почуттів, тривог і радощів, переживань і прагнень. Зрозуміти , виховувати
розвивати її здібності можливо тільки за допомогою добра, справедливості,
мудрості і все це можна черпати з природи.
Учитель повинен знати духовний світ учня, пройнятись його радощами і
тривогами. До чого дитина прагне? Звісно, що не всі діти хочуть присвятити своє
життя вивченню природи, стати дослідниками, але вони повинні зрозуміти, що
вони є частина природи, і розумна частина, від якої залежить їх майбутнє.
Пізнання довкілля допоможе змінити наші погляди і дії, щоб у майбутньому ми
не перетворилися на руйнівників природи, частинкою якої є ми самі.
Соціальна компетенція передбачає виконання творчих робіт різного рівня.
Щоб обрана тема залишила в серцях дітей позитивні емоції, використовуємо
міжпредметні зв’язки, зокрема це література, історія, географія. Однак
відновлені знання із суміжних наук ще не є реалізованими міжпредметними
зв’язками. Справжня наступність у вивченні матеріалу виникає тоді, коли
відновленні знання конкретизуються, тобто переносяться на нові об’єкти
вивчення конкретної теми з біології. Практичний досвід показує, що істотне
значення у виборі того чи іншого методичного прийому має рівень
підготовленості учнів. Реалізація МПЗ під час вивчення біології забезпечує
здійснення одного з основних принципів дидактики – наступність у вивченні
матеріалу, що сприяє формуванню глибоких та міцних знань, а також зменшує
перевантаження учнів – як розумове так і емоційне. А щоб знання учнів не були
відірвані від життя, учні зайнялися виготовленням проектів, які можна
використати на уроках біології.
Оскільки біологію можна віднести до українознавчих предметів, то знання з
українознавства , насамперед звичаї українського народу, рослинний і тваринний
світ, обряди, прикмети і прислів’я розширюють світогляд учнів. Ці перлини
народної мудрості, що дійшли до нас із сивої давнини, вже з перших років життя
запрошують дитину у чарівний світ фантазії. Матеріали до уроків збирали скрізь.
Використовували періодичні видання, науково-популярну літературу, збірки
народних першоджерел. Ці скарби народної мудрості - календарні обряди, що
становлять основу народної культури , веснянки, обжинки, ремесла, декоративно-
прикладне мистецтво, використовуємо на уроках біології в 7-11 класах. Ці
елементи уроку повинні залучати дітей до творчо- пошукової роботи. Попередньо
учні отримували домашнє завдання – зібрати прислів’я та приказки про
господарство і господарів, землю, воду, вітер, блискавку, дощ, загадки про ліс,
дерева, трави, квіти, тварини. Кожен школяр щось знайшов у літературі , чи почув
від людей і підготував матеріал до уроку. Це створює можливість одержувати
нові враження, проявляти любов до живого, навчає бачити красу навколишнього
світу, формує дбайливе ставлення до природи, традицій свого народу, робить
уроки змістовними та цікавими
З метою активізації роботи та розвитку емоційних почуттів залучаю учнів
до використання поезії на уроках, написання власних віршів, організовую
виставки малюнків, підготовки цікавої інформації до уроку, складання кросвордів
з різним підходом щодо їх виконання – використати ключові терміни з вивченої
теми, скласти запитання до вже розгаданого кросворда, побудувати запитання до
заданих термінів.
Людина повністю залежала від природи. Це змушувало її поклонятися
травам, квітам - адже рослини не тільки годували, а й лікували людину. В
легендах збереглися рештки давніх уявлень про чарівні перетворення людини в
рослину.
Скільки мудрості можна черпати з народних джерел вивчаючи біологію
тварин. Людина спостерігала за їх поведінкою, спілкувалася з ними щодня і
підмічала багато чого корисного для себе. Слід звернутися до мудрості бджіл і
повчитися у них жити і працювати в суспільстві дружно і не «стогнати» від
тяжкої праці. У бджіл немає дитинства. Вже на третій день після народження
вони починають працювати, з четвертого дня годують личинок медом і квітковим
пилком. У віці 12 -13 днів бджоли вже самостійно будують з власного воску соти .
А коли виповниться 15 днів, виконують найпочеснішу роботу: збирають нектар і пилок.
Немає коментарів:
Дописати коментар