БАТЬКАМ

                                                 ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

Щоб піклуватися  про когось

потрібно навчитися піклуватися про себе.

Стратегії самодопомоги, які допоможуть покращити емоційний стан під час війни:

Ø Турбота про себе та своє тіло – це прояв відповідальності а не егоїзму. Те, як ми почуваємося фізично, неодмінно має вплив і на емоційний стан. Тож бережіть себе й за наявності проблем зі здоров'ям звертайтеся до лікаря. Не варто відкладати турботу про себе на "після війни".

Ø Турбота про раціон.  Збалансоване харчування — важлива складова у фундаменті самодопомоги щодо стабілізації емоційного стану. Додайте до раціону продукти, які допомагають зменшити тривожність та напруження: гарбузове насіння, шоколад, горішки, банани тощо.

Ø Фізична активність.  Активний рух  миттєво покращує настрій. Це тому, що під час фізичної активності знижується рівень гормону стресу — кортизолу. І, навпаки, виділяється ендорфін — гормон щастя.  Потанцювати, пробігтися чи просто зробити кількахвилинну руханку— це нормально та дуже  корисно. Пройдіться пішки хоча б до крамниці чи навідайтеся до друзів чи родичів. Ви здивуєтеся, наскільки хода позитивно впливає на ваш стан, як фізичний, так і емоційний.

Ø Відпочинок та якісний сон.  Відновлюйте свої ресурси за допомогою речей, які вам приносять задоволення. За прогулянку на свіжому повітрі перед сном або перегляд цікавого фільму ваш організм неодмінно вам подякує.

Ø Відмовтеся від постійного моніторингу новин та соціальних мереж.  Відпишіться від зайвих та неперевірених каналів, відстежуйте скільки часу ви витрачаєте перед екранами гаджетів щодня. Без Інтернету — ніяк. Але і без живого спілкування теж. Знайдіть свою «золоту середину».

Ø Слухайте музику. Музика має вплив на наші почуття й здатна викликати появу різних емоцій, заспокоїти і навіть позитивно вплинути на здоров’я.

Ø  Вчіться відслідковувати емоції.  У цьому може допомогти щоденник самоспостережень. На аркуші паперу зробіть чотири колонки: "Думки, які виникли стосовно ситуації", "Яку емоцію відчуваю?", "Що мені хочеться зробити?/ як я можу собі допомогти?

 

Якщо у вас з’являється почуття провини згадайте правило, що супроводжує випадіння кисневих масок у літаку: «Якщо ви подорожуєте з дитиною, маску надівайте спочатку на себе, а потім — на дитину, бо якщо вам стане погано, ви нікому допомогти вже не зможете».

   Ризики та небезпеки інтернету

 З кожним роком кількість користувачів світової мережі неухильно зростає. Більш того, разом із дорослими, доступ до комп'ютера отримують також і діти, а тому не секрет, що серед відвідувачів Інтернету зростає частка юної аудиторії. І хоча на екрані комп'ютера Інтернет представляється дитині абсолютно віртуальним світом, тим не менше в ньому існують загрози, здатні заподіяти реальну шкоду.На відміну від дорослих Інтернет-користувачів, діти можуть не усвідомлювати небезпек, які підстерігають їх у Мережі. Сьогодні справи йдуть таким чином, що будь-яка дитина, що виходить в Інтернет, може переглядати будь-які матеріали, а це насильство, наркотики, порнографія, сторінки підштовхує молодь до самогубства, вбивствами і багато-багато чого іншого. Все це доступно в Інтернет без обмежень.

Батькам учнів радимо більше уваги приділяти дитячій безпеці в інтернеті. По-перше, існує загроза попадання в сферу торгівлі людьми. По-друге, інтернет приховує за собою інші неформальні групи. Освоюючи інтернет, дитина може наражатися на небезпеку. Крім того, відкривши в мережі особисту інформацію, вона створює загрозу для всієї родини. Найчастіше батьки навіть і не підозрюють, чим займаються їхні діти і які сайти вони відвідують, що тягне за собою небажану загрозу.

Обов’язок батьків — зробити інтернет максимально безпечним для дітей.

 Фахівці рекомендують встановлювати батьківський контроль, щоб бути в курсі всіх відвіданих дитиною інтерактивних сторінок, а для деяких навіть блокувати доступ. У майбутньому це допоможе уникнути ряду негативних наслідків.

5 простих правил онлайн-безпеки:

1. Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.

Щоб убезпечити свою дитину у Мережі Ви маєте знати про інтернет, принаймні, не менше за неї.

2. Станьте для дитини порадником. Опановуйте інтернет разом.

Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має порадитися з Вами. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

3. Станьте для своєї дитини другом у соціальних мережах, або попросіть близьких знайомих зробити це.

Якщо Ваша дитина не бажає підтверджувати дружбу з Вами, попросіть Ваших друзів молодшого віку подружитися з нею у соціальних мережах. Ви завжди маєте знати, чим займається та з ким спілкується Ваша дитина у Мережі.

4. Встановіть на мобільному телефоні своєї дитини  безкоштовну соціальну послугу «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.
5. Створіть територію безпечного інтернету. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу, використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей.

          Навчіть дитину правилам безпечної роботи у Мережі:

1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
• не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
• нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращім друзям).
2. Навчіть дітей поводитися в інтернет так само, як у реальному житті.

У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в інтернеті також слід із повагою ставитися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.

3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. 

Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.

4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей.

Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до Вас. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують такі SMS-послуги та чи дійсно необхідно їх надсилати.

5. Питати поради можна і потрібно.

Повідомте дитині, що вона може звернутися до вас у будь-якій ситуації, яка її турбує. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось незрозуміло, хвилює чи загрожує, завжди необхідно звертатися за допомогою до батьків. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому раніше, ніж завантажувати, встановлювати або зберігати будь-що з інтернету, треба отримати дозвіл батьків. Навчіть дитину перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.

Рекомендації батькам учнів середніх класів

щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові (повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні (демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих

Права та обов'язки батьків

Закон України «Про освіту»

Ст.59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки зобов’язані:

- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;

- сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню  освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Конституція України

Ст.52

Будь – яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за  законом.

Батьківська права та обов’язки носять конституційний характер. Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.

Кодекс про шлюб та сім’ю

Ст. 65, частина 2

Один з батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на спілкування з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.

Ст. 70

Підстава для позбавлення батьківських прав:

- батьки ухиляються від виховання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;

- батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;

- батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;

- батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.

Ст. 76

Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного догляду).

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов’язків:

Ст. 184, частина 1

Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів)

Ст.184, частина 2

Передбачена відповідальність за тії дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)

Ст.184, частина 3

За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.

Ст. 184, частина 4

До неповнолітніх, які не досягли 14 – 16 років і відповідно до статті 10 кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.

Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за статтею 80 Кодексу – за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).

Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то станній підлягає кримінальній відповідальності за ст. 208 Кримінального кодексу.